Дитина та собака. Відповіді та запитання.
Сім’я – найдорожче, що ми маємо в своєму житті!
- З якого віку дитини можна починати думати про те, щоб в дім взяти песика.
Виховання цуценя потребує від нас стільки ж уваги, зусиль та знань, як і дитина до 3 років. Різниця лише в тривалості часу, коли кожний з них досягне порогу зрілості та зможе обійтися без нашої постійної підтримки.
Тому, перед тим як взяти в дім собаку, варто поставити собі запитання: чи мають можливість дорослі члени сім’ї сумарно виділити щонайменше 6 годин щодня протягом 6-10 місяців для виховання цуценя?
Врахуйте,що це не просто години, в які ви відпочиваєте та розслаблено насолоджуєтесь компанією домашнього улюбленця, а час повноцінної «батьківської роботи»: навчання, цільових тренінгів та соціалізації, правильні прогулянки та продумані ігри.
Пам’ятайте і про те, що формуванням стосунків, комунікації та вихованням цуценя повинні займатися всі члени родини. Хтось більше, хтось – менше, а так чи інакше – приймати участь мають всі.
Тому, якщо ваша мала дитина все ще не залишає достатньо вільного часу на виховання нової «дитини»-цуценя – ще не час брати в дім собаку.
- Які рекомендації по породах, якщо в домі є дитина.
За століття цілеспрямованого відбору людина створила породи собак, що достатньо різняться між собою. Основні відмінності сформувалися саме через різне призначення порід.
Тому перш за все читайте історію кожної – між рядків, навіть простою логікою, ви зможете передбачити «картинку», що вас очікує.
Варіантів безліч: від спокійних врівноважених компаньйонів до голосистих гіперактивних «мисливців»; від собак, що нав’язливо не відривають погляду від господаря до свободолюбивих та незалежних, увагу та довіру яких треба заслужити і важко втримати. Ви зустрінете як і тих, хто продовжує все життя бавитися, як мале цуценя та любить спілкуватися у великих компаніях, так і тих, хто не хоче зайвої уваги та уникає контакту з чужими.
Нам типово «закохуватись» в зовнішність. Хоча насправді вигляд не має настільки важливе значення, як «внутрішня начинка».
Вже через декілька днів будь-яка собака стане для вас «самою красивою на світі», а от чи буде вона справді «комфортною» для власне вашого «варіанту» життя в сучасному активному соціумі – залишиться під великим питанням?
Завжди обирайте породу не за виглядом, а саме за темпераментом та типом нервової системи. Враховуйте особливості оточення, де буде жити собака. Добре оцініть умови, де плануєте жити з собакою. Також зверніть увагу на особливості характеру членів вашої сім’ї, особливо тих, хто найбільше буде спілкуватися із улюбленцем найбільше.
Якщо ваш вибір вже зупинився на якійсь породі, обов’язково поспілкуйтеся з декількома її представниками. Щоб краще створити уявлення про того, хто буде жити поряд з вами п’ятнадцять років, оберіть для знайомства не одну собаку, а не менше 4-5. Ваші зустрічі також повинні тривати не 10-15 хвилин, а хоча б одну повноцінна прогулянка. Ще краще – дві-три.
Пам’ятайте, що в парку собака може бути одною, та її реакції біля активної вулиці, поряд з натовпом людей чи дітей можуть стати зовсім іншими.
І обов’язково врахуйте, що поведінка дорослої собаки, після півтора-двох років, теж суттєво відрізняється від життя із цуценям чи підлітком. Тому спілкуйтеся в першу чергу із власниками молодих собак, а не «бувалих» та досвідчених.
Кожна порода має свої «плюси» та «мінуси». «Плюсами» в яскравих фотографіях інтернет розписаний більш ніж достатньо, а от чесно про «мінуси» люди згадують вкрай зрідка: комусь – не вигідно, комусь – соромно, хтось (можливо і не безпідставно) вважає, що це лише його провина. Тому приймайте зважене рішення, обдумавши його зі всіх можливих сторін. В процесі виховання цуценят різних порід буде відчутна різниця в кількості знань та зусиль, що потрібно докласти до кожного, щоб отримати потрібні нам соціальні реакції та сформувати бажаний характер.
Декілька порад щодо вибору собаки в сім’ю з дітьми:
Зверніть увагу на розмір. Маленьку собачку набагато легше травмувати дитині, у разі прикрого випадку. Великим собакам комфортніше в тісному спілкуванні з малими дітьми, але вони будуть потребувати більше уваги та контролю від вас в період, коли цуценята ще незграбні, та не завжди добре керують своїм тілом.
Знайте, що короткошерсті собаки втрачають хутро не менше, ніж довгошерсті. І часто їхні «голочки», що постійно сипляться, прибирати навіть набагато складніше. Довгошерсті улюбленці потребують ретельнішого догляду та подеколи навіть регулярного професійного грумінгу. За красивими фото у соцмережах приховано багато зусиль та щоденної праці.
Собака – хижак, в яких зуби – основна еволюційна «зброя». Але у разі потреби власного захисту, одні породи схильні до швидкого силового вирішення конфлікту, а інші будуть довший час підкорюватися противнику та терпіти дискомфорт чи образи. Тому ви також побачити різницю в базових реакціях та відповідях службових чи мисливських порід собак чи тих, що вже давно живуть поряд з нами саме як компаньйони та члени сімей.
Та, як на мене, найголовніше на що вам треба звернути увагу при виборі улюбленця – це навіть не її порода, а якість роботи заводчика (людини, в якої народилися цуценята) в період ранньої, первинної соціалізації цуценя. Фундамент світогляду собаки формується перших 3 місяці. Цільові тренінги, психо-фізичний розвиток саме цього періоду стануть базою поведінки на всі наступні роки життя і мірою тих зусиль, що вам прийдеться докласти в процесі виховання собаки.
- Якщо дитина просить песика взяти, чи правильно брати чотирилапого друга “для дитини”
Дитину не купують «для дитини»!
Це найбільша помилка яку можуть зробити дорослі. А цуценя – це та ж сама дитина, лише з «особливостями», через які, подеколи, навіть більш беззахисна, ніж наші діти.
Як пояснення вчинку, чому для дитини взяли улюбленця, я часто чую: «Ми думали, що песик навчить його/її бути більш відповідальним, свідомим та дорослішим»
В жодному разі!
Це працює зовсім по іншому: для дитини саме наочний приклад відповідальності батьків у процесі догляду та виховання собаки, методи виховання, витрачені зусилля та час, способи вирішення конфліктів та проблемних ситуацій – стануть моделями сімейності та власної відповідальності в дорослому віці.
Спостерігаючи за нами, дитина відзеркалює побачене та перетворює побачене в моделі власної поведінки. І саме наші стосунки з собакою – найкращий приклад ставлення до тих, хто слабший та потребує захисту та підтримки.
Невеличка, але дуже показова ремарка до вищесказаного:
В процесі корекції агресії собаки до п’ятирічної дитини, обговорюючи ситуацію, що призвела до конфлікту, розбираючи причини та наслідки, я задала питання хлопчику: «От уяви, що ти став великим, дорослим та сильним. А твої батьки – старенькими та слабкими. І ти раптом перестанеш їх розуміти, а вони – тебе. Вони просять чогось не робити, а ти вперто не звертаєш уваги. Вони настирніше звертаються до тебе, а ти їх ігноруєш? Тоді вони почнуть уникати спілкування з тобою. Що зробиш в такому разі? – «Посаджу в клітку, щоб не втекли» – відповіло маля.
І для мене найгіршим було не те, що дитина вже отримала такий приклад вирішення сімейних проблем, а що відповідь сина взагалі не насторожила батьків…
Все що ми робимо – завжди має короткотермінові та довготермінові наслідки. Перші видно одразу. Їх навіть нескладно змінити, якщо вчасно побачити та зрозуміти. Та деякі стають невиправними і коштують нам занадто дорого.
- Чому треба навчити дитину, якщо в домі є собака.
Поваги до ближнього. Бажання розуміти інших та відстоювати не лише свої інтереси. Емпатії та усвідомлення відповідальності за власні дії та вчинки. Та як формувати комунікацію, засновану на довірі та співпраці, а не на підкоренні через примус чи страх покарання.
Це найцінніше, що ми можемо навчити дитину на прикладі життя із собакою.
- Як зробити спілкування між дитиною і собакою максимально безпечним?
Одна із частин соціалізації – розуміння та дотримання законів соціуму, правил поведінки та рамок власних дій.
Щоб звести до мінімального конфлікти та непорозуміння в середині сім’ї, нам також необхідні чіткі правила комунікації та комфортного співжиття.
Найперше, що потрібно батькам – вивчити самим та в подальшому навчити дитину розуміти потреби та «мову» улюбленця.
Наприклад:
- Що означає, коли собака позіхає, чи завмирає, піднімаючи лапку?
- Чим відрізняється ситуація, коли собака «підставила живіт» і завмерла, від позиції тіла, коли пес, лежачи на спині, потягується та вигинається в різні боки?
- Як собака трактує обійми та наші поцілунки? Чому для них це скоріше демонстрація агресії та укус, ніж ласка чи ніжність?
- Чому собаку не варто брати за лапу чи хвіст? І як реагувати на можливе гарчання?
- Чому не можна дитині забирати в цуценя іграшку чи їжу, а у разі потреби варто покликати на допомогу когось із старших?
- Як вірно погладити собаку?
- Як працює «зона захисту Лідера»?
- Які ігри приємні та корисні, а які формують конфлікти, проблемну поведінку чи навіть агресію.
- Чому дитина ніколи, ні з якого приводу не повинна сідати на місце собаки. А за потреби щось звідти взяти, повинна попросити батьків чи інших старших членів сім’ї?
Найголовніше у всьому навчанні: дитина повинна розуміти правила спілкування, а не просто виконувати їх, бо так наказали старші.
Знайте: якщо з боку дитини немає хорошого розуміння та усвідомлення наслідків власних дій, чому і для чого вона повинна щось робити чи не робити – правила не будуть виконуватись в моменти, коли поряд немає старших членів сім’ї. Без зовнішнього контролю, поведінка таких дітей може стати зовсім іншою, та привести до конфліктів чи вкрай неприємних історій.
Якщо ж ваша дитина ще того віку, коли не здатна усвідомити та дотримуватись рамок поведінки – ви ніколи не повинні залишати її на одинці з домашніми улюбленцями.
- Чому навчаються люди у вас на заняттях, які приходять саме з запитом “дитина і собака” вдома.
Власне всьому про що я говорила вище: як правильно навчити дитину комунікації та розуміння потреб собаки, як сформувати їх стосунки та ігри, як уникнути проблем, побутових конфліктів та агресії. Також вчимо дітей доглядати та спілкуватись зі своїм домашнім улюбленцем.
А вже виховання та глибока соціалізація цуценя, в тому числі і правильні реакції до дітей, своїх чи чужих – це вже завдання групових тренінгів для собак та їх власників.
З вересня 2021 року плануємо зробити цикл навчальних лекцій для сімей, що готуються взяти в родину цуценя.
Також цього року побачив світ перший тираж нашої книжки-комікса для дітей молодшого та середнього шкільного віку про основи розуміння поведінки та потреб наших улюбленців.
- Які проблеми можуть виникати під час спілкування маленької дитини і собаки та підлітка і собаки.
Найчастіше – це побутові конфлікти, засновані на нерозумінні зі сторони людини мови тіла, способів та типів комунікації собак, та низькій первинній та вторинній соціалізації домашніх улюбленців, в наслідок чого вони швидко заходять в стани тривожності чи стресу. Також проблемою може стати конкуренція між цуценям та дитиною за увагу батьків. Це також маркер помилок, які роблять дорослі.
- До чого треба бути готовими батькам, які беруть собаку в родину з малечею.
Цікавий досвід виховання молодших членів сім’ї, постійна увага та праця, подвійний контроль і дитини, і цуценя.
- Чи треба всім таким родинам проходити спеціальне навчання чи може читати якусь літературу?
Обов’язково, якщо ми говоримо про відповідальність і перед дитиною, і за собаку.
Хоча принципи виховання дитини та собаки багато в чому схожі, все ж є важливі відмінності в моментах світогляду: як два різних види, деяку поведінку ми трактуємо зовсім по різному.
Тому без якісних знань, хорошої освіти та вірної інформації легко допустити серйозних помилок, за які заплатять в першу чергу ті, хто точно не винний.
Звичайно, що в сучасному світі інтернет-смітника, замаскованим якісним професійним маркетингом, не легко знайти хорошу та цінну інформацію навіть тим, хто має вже досвід та певні знання.
Я завжди кажу: «приміряйте» поради по вихованню собаки на себе та свою маленьку дитину. Якщо ваше серце дозволить таку поведінку з дитиною – велика ймовірність що ви і не нашкодите тим своїй собаці. Якщо ж методи виховання некоректні чи навіть агресивні – очікуйте закономірно-симетричних наслідків, коли ваш улюбленець виросте.